Світлана Лобода - найяскравіша співачка Української естради. Вона неодружена киянка, в данний час впевнено крокує та витоптує стежку сольної кар'єри. ЇЇ ім’я знає кожен другий мешканець нашої Країни. Світлана дуже весела, трудолюбива та життєрадісна людина, її сольний графік заповнений повністю, вона видала п’ять чудових кліпів, які не перестають дивувати нас своєю розкутістю.

- Чому ти вирішила стати співачкою?
Моя бабуся в минулому була оперною співачкою, ми разом займалися вокалом. Таким чином всім стало зрозуміло, що це моя стежка.
- Як ти гадаєш, ти добилися всього, що хотіла у цьому житті?
Я завжди ставлю перед собою якісь цілі, і намагаюся їх досягти. Вважаю, що для свого віку я виконала багато своїх бажань, але це ще не кінець. З часом , а можна сказати й постійно, з’являються нові.
- Нещодавно я прочитав в Інтернеті, що ти потрапила в аварію, це правда?
Так! Якось після двох концертів, які проходили у столиці, я поверталася додому разом зі своїм продюсером та менеджером. На дворі була друга година ночі, усе місто укривав туман, світлофорів не було видно, тому я гальмувала на перехрестях інтуїтивно. Та інтуїція підвела мене, перед собою я побачила таксі, та вже нічого не могла вдіяти, моє авто м’яко увійшло в ліве крило іномарки. Тепер декілька новорічних гонорарів піде на ремонт моєї улюбленої машини. Також треба розплатитися з постраждалим.
Куди діваються Твої гонорари?
По-перше, на ремонт мого "Мерседеса CL 500 Brabus". По-друге, шоу-бізнес не прибуткова річ. Ти заробляєш і одразу витрачаєш. На костюми, аранжування, адміністрування. Чим більше гонорар – тим більше твої витрати.
-Чого боїшся у даний момент?
Більш усього я боюся висоти. Колись, під час гастролей мені доводилося літати літаком, я спочатку дуже боялася, не могла сконцентруватися на чомусь. Але з часом я поборола цей страх. Літати не боюся зовсім, але висоти боюся трохи й нині.
- З чого починається твій ранок?
З чищення зубів та контрастного душу.
- Три речі без яких ти не можеш жити?
Машина, мобільний телефон та морквяний фреш.
- Час від часу тобі дуже хочеться …
Час від часу мені хочеться відпочити, поніжитися під променями сонечка й поплавати у теплому морі.
- Полюбляєш перебільшувати?
Взагалі-то недуже. Але люди інколи це помічають, ми ж всі люди. Кожен хоче донести певну інформацію в більш кольоровій формі.
-А яким ти уявляєш свого глядача?
-Мій глядач, це глядач, який вміє слухати, вміє об'єктивно оцінювати, який вміє любити виконавця та дарувати йому своє тепло. Адже всім відомий факт, сцена - це взаємообмін. Коли ти виходиш на сцену, ти даруєш дуже багато своєї енергетики. І звичайно в замін повинна отримувати, щоб в тебе були сили для функціонування та праці надалі. Буває по-різному: іноді, публіка скупа на емоції, а іноді ти після виступу виходиш за куліси і тебе розриває на частини. Ось тоді хочеться жити й творити далі.
- Побажання нашим читачам.
Дорогі Хмельничани, будьте завжди цільоспрямованими й завжди досягайте своєї мети. Любіть, та не забувайте про близьких вам людей, уділяйте їм побільше своєї уваги. Та не забувайте вести активний та здоровий спосіб життя. Щоб потім було, що згадати. З новим роком!

З зіркою спілкувався
Володимир Вітковський